Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
облизувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
облизуватися — уюся, уєшся, недок., облиза/тися, лижу/ся, ли/жешся, док. 1) Облизувати собі губи. || Облизувати собі губи в передчутті чогось смачного, ласощів. 2) перен., розм. Пожадливо, заздрісно, з жагою дивитися на кого , що небудь. || тільки док. Стерпіти … Український тлумачний словник
облизати — див. облизувати … Український тлумачний словник
облизнути — ну/, не/ш, док., перех. Однокр. до облизувати 1), 2) … Український тлумачний словник
облизування — я, с. Дія за знач. облизувати … Український тлумачний словник
оповивати — I = оповити 1) (про дим, туман, хмари, пил тощо поширюючись, укривати зусібіч), о(б)гортати, о(б)горнути, обволікати, обволокти, заволікати, заволокти, затягати, затягувати, затягти, затягнути, облягати, облягти, повивати, повити, обвивати,… … Словник синонімів української мови
об... — Слова з префіксом об, які мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і лише наголосом відрізняються від неї, напр.: оббитя, оббігати, оббілений, оббреханий, оббризканий, оббризкувач, оббризнутися, оббріхувати, оббріхувач,… … Словник лемківскої говірки
